Ексдиректора Миколаївського авіаремонтного заводу та керівника приватної компанії, яких обвинувачували у розтраті, виправдали
На лаві підсудних опинилися колишній директор Миколаївського авіаремонтного заводу “НАРП” Віктор Кирницький та директор ТОВ “Югпромтехмонтаж” Андрій Мангушев, яких обвинувачували у розтраті бюджетних коштів та службовому підробленні. Слідчі вважали, що частину робіт фактично не виконали, хоча акти приймання були підписані, а кошти — перераховані підряднику.
За даними Опендатабот, Мангушев очолював товариство до 2023, Кирницький залишив посаду у 2022.
За даними матеріалів справи, наприкінці 2020″НАРП” оголосило тендер на модернізацію стендів для контрольних і здавальних випробувань двигунів. Переможцем торгів стало ТОВ “Югпромтехмонтаж”.
У січні 2021 між держпідприємством та підрядником уклали договір на суму 8,45 млн гривень. Підрядник мав провести модернізацію стендів для випробування двигунів та турбогенератора.
Згідно з матеріалами справи, вже 10 лютого 2021 керівник заводу дав вказівку бухгалтерії перерахувати підряднику аванс у розмірі 4,22 млн гривень. Надалі між сторонами уклали кілька додаткових угод, якими продовжували строки виконання робіт.
Слідчі БЕБ заявили, що підрядник не встановив частину обладнання, передбаченого договором. Йшлося, зокрема, про силову шафу, датчики, вимірювачі напруги та інші елементи системи модернізації. Через це, за версією обвинувачення, обсяги виконаних робіт були завищені більш ніж на 2 мільйони гривень.
Прокуратура стверджувала, що директор підрядної компанії підготував акт прийняття-передання з неправдивими відомостями, а директор державного підприємства підписав його, знаючи про неповне виконання робіт. Після цього кошти були перераховані виконавцю.
У результаті, за підрахунками слідства, державному підприємству завдали збитків на понад 2 мільйони гривень. Саме цю суму завод заявив у цивільному позові до обвинувачених.
Водночас обидва фігуранти провину заперечили. Кирницький заявив, що безпосередня перевірка виконання договору не входила до його посадових обов’язків, а за контроль відповідали начальники профільних дільниць і члени спеціальної комісії підприємства. За його словами, акти виконаних робіт підписувалися лише після підтвердження від відповідальних працівників заводу.
Мангушев стверджував, що модернізація була складною та новаторською, а частину обладнання в процесі довелося замінювати або доопрацьовувати. Він також заявив, що кошти були витрачені виключно на закупівлю обладнання, оплату праці та податки, а особистої вигоди він не отримував.
Сд окремо звернув увагу на суперечності у висновках експертиз та службових перевірок. У матеріалах вироку вказано, що частина висновків експертів базувалася не на безпосередньому огляді стендів, а на документах службового розслідування самого підприємства. Також у суді пролунали сумніви щодо фактичного проведення окремих оглядів на території стратегічного об’єкта “НАРП”.
Суд аналізував документи щодо допуску працівників підрядника на територію стратегічного підприємства, акти введення модернізованих стендів в експлуатацію та результати їх подальшої атестації. У вироку зазначено, що експерти фактично не підтвердили належним чином огляд модернізованих стендів, а частина висновків ґрунтувалась переважно на документах внутрішньої перевірки самого підприємства.
Суд встановив, що на підприємстві діяла спеціальна комісія з прийняття модернізованих об’єктів, до якої входили головний інженер, начальники цехів, механіки та представники бухгалтерії. Саме вони підтверджували виконання робіт і введення стендів в експлуатацію.
У вироку згадується, що модернізовані стенди після завершення робіт проходили атестацію та визнавались придатними до експлуатації. Суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення не надала достатніх та неспростовних доказів умисної розтрати чи службового підроблення.
Суд виправдав обох обвинувачених за недоведеністю складу кримінального правопорушення. Цивільний позов залишився без задоволення.
Джерело: https://t.me/absolutionlab/17076