Чому ми платимо кровʼю за капіталізацію іноземних корпорацій?

Чому ми платимо кровʼю за капіталізацію іноземних корпорацій?

Прошу допомогти мені зрозуміти одну річ щодо Palantir.

Можливо, я щось неправильно зрозумів — тоді поправте мене, будь ласка, у коментарях.

Я вважаю, що головний міжнародний капітал України сьогодні — це наші знання про сучасну війну. Україна має те, чого не має жодна інша країна світу: дані, отримані в умовах реальної війни.

Не навчальні полігони. Не симуляції. Не штабні сценарії з PowerPoint. А реальна війна, реальні цілі, справжні результати ударів, телеметрія дронів, супутникові знімки з прив’язкою до бойових дій. Дані про ефективність рішень, озброєння, тактик і технологій у справжніх умовах війни.

Це унікальний масив даних. Його цінність вимірюється не лише грошима. Вона вимірюється міжнародним впливом, технологічною перевагою, майбутніми оборонними рішеннями і місцем України у світовій безпековій архітектурі.

Це стратегічний актив, який Україна може використовувати у відносинах із партнерами: в обмін на технології, інвестиції, оборонні рішення, політичну підтримку і геополітичні гарантії.

Я прочитав пост міністра оборони і, виходячи з опублікованого тексту, зробив для себе висновок, що Україна надала компанії Palantir доступ до наших унікальних даних.

Водночас я не до кінця зрозумів, що саме Україна отримує натомість.

Судячи з опублікованого, йдеться про безкоштовний доступ до сервісів цієї компанії.

Але тут я можу помилятися, бо не володію всією інформацією.

І от я намагаюся зрозуміти: ми передаємо цей масив — один із наших ключових стратегічних активів — просто за право користуватися їхньою програмою?

Безоплатно? Без контракту з конкретними цифрами? Без публічних умов? Без зрозумілої відповіді, хто тепер має права на ці дані?

Я ніколи так не хотів помилитися, як зараз.

Якщо я неправильно зрозумів — поясніть, будь ласка.

  • Чи є у публічному доступі контракт із правами та обов’язками сторін?
  • Чи є аудит того, скільки це коштує?
  • Чи є гарантії, що Україна не віддає стратегічний актив за безцінь?

Бо поки я бачу тривожну картину: ми платимо кров’ю за дані, які хтось інший може конвертувати в капіталізацію, міжнародний вплив і великі гроші.

Джерело

  «Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»